Що робити, якщо дитина надмірно захоплена гаджетами

Почнемо з того, що в цій статті ми говоритимемо про шкоду лише від надмірного використання різних видів електронних гаджетів, що, як наслідок, призводить до залежності від них.

Не секрет, що в нашому сучасному світі гаджети стають незамінними. Телефон, комп’ютер, планшет - усе це водночас і друг, і помічник, і джерело інформації, і джерело розваг, і зв’язок із зовнішнім світом. Особливо у зв’язку з пандемією, що спалахнула, коли наше життя поступово перейшло в онлайн, дуже важливо, щоб захоплення наших дітей гаджетами не переросло у залежність. Адже часто буває й так, що дитина (особливо підліткового віку) дедалі частіше відмовляється йти гуляти, зустрічатися з друзями або відвідувати секції, заради того, щоб довше пограти в улюблену пригодницьку гру або зависнути в TikTok.

Небезпека надмірного захоплення дитини гаджетами

По-перше, у дитини з раннього віку розвиваються основні функції мозку - це мислення, пам’ять, уява, мова, увага. Через швидку й часту зміну кадрів на екрані гаджета малюк не може зосередитися, його увага не отримує належного тренування, а мислення не розвивається. Також для того, щоб розвивати свою мову, дитині потрібно спілкуватися, називати предмети, відповідати на запитання - іншими словами, комунікувати з іншою людиною. Усе це неможливо, якщо малюк більшу частину часу поглинений переглядом мультфільмів або відеоіграми.

По-друге, через надмірне сидіння з гаджетом дитина не розвивається фізично: відстає дрібна моторика, не розвиваються м’язи ніг і спини. Як наслідок - поява шкідливих нехарчових звичок, що призводять до надмірної ваги та ожиріння. І, звичайно ж, якщо дитина проводить із гаджетами більше часу, ніж передбачено, у неї поступово погіршується зір.

По-третє, незаперечної шкоди завдається емоційному та психічному розвитку дитини. Якщо дитина проводить багато часу перед екраном, це призводить до нервового перезбудження і, як наслідок, - до безсоння. Сон - це, нарівні з харчуванням, необхідний для організму процес і ресурс, тому дитина, яка регулярно недосипає, стає нервовою, апатичною, дратівливою. У неї знижуються показники в навчанні. Поступово така дитина все глибше замикається в собі, втрачає контакт із батьками. Тут також можна згадати про агресію, яка дедалі частіше проявляється у деяких дітей. І якщо у малюка це буде істерика, спрямована на батьків, які в кінцевому підсумку забирають у нього гаджет, то у підлітка агресія буде наслідком перенесення насильства та агресії з віртуального життя в реальне.

Хто привчає малюка дошкільного віку до гаджетів

Звичайно ж, батьки. Найчастіше це відбувається з таких причин:

1. Зайняти малюка, щоб він не заважав. Дитина вимагає постійної уваги та турботи, особливо це проявляється в кризові моменти. І для того, щоб у батьків була можливість зайнятися своїми повсякденними справами, дитині дають у руки гаджет. Спочатку малюкові вмикають мультики, і поступово він починає освоювати нову іграшку. Дитина зайнята, захоплена, не пристає до батьків, і вони з полегшенням можуть зайнятися своїми справами. Часто можна побачити, що навіть у парках і на дитячих майданчиках дитина за звичкою зайнята планшетом, а не грою з однолітками.

2. Зайняти малюка, щоб швидше, без проблем і без істерик нагодувати дитину, причесати, одягнути її або навіть дати ліки.

Коли малюк стає школярем, часто батьки купують йому дорожчий і багатофункціональний смартфон або планшет. В одному випадку виправдовуючи себе тим, що більш «наворочений» гаджет допоможе малюку краще вчитися. В іншому - щоб зблизити дитину з однокласниками й не зробити її ізгоєм у соціальному плані.

Що ж робити батькам, які вже зіткнулися з цією проблемою? Часто психолог чує побоювання батьків, що вони вже пропустили якийсь момент і що вже занадто пізно. Ніколи не пізно! Треба просто піти назустріч цій проблемі, а це означає - піти назустріч своїй дитині та створити для неї таку реальність, яка була б цікавішою за ту віртуальну реальність, у яку вона поринає.

Як відучити дитину від залежності від гаджетів

1. Проаналізуйте свої стосунки з дитиною. Як проходить ваше життя, скільки часу ви проводите разом? Як ви спілкуєтеся? Чи ділитеся один з одним своїми проблемами, чи просите поради? Багато хто відповість, що через зайнятість лише встигають зробити з дитиною уроки (якщо це школяр молодших класів) або просто перевірити домашнє завдання. Як показує досвід, у сім’ях, де діти стають залежними, є проблеми у стосунках із батьками. Дитина відчуває себе непотрібною, нецікавою, неспроможною і через це самотньою. У віртуальному житті ж, навпаки, вона відчуває себе товариською та сильною.

2. Навчіться розмовляти та дізнайтеся про коло інтересів дитини. У яку гру вона грає, за якого героя? Як вона там себе почуває? З ким вона спілкується у віртуальному світі? Які в неї проблеми? Коли ви почнете цікавитися й справді вникати в те, що з нею відбувається, дитина довіриться вам, відкриється, і в результаті спілкування з вами потроху витіснятиме життя у віртуальному світі.

3. Знайдіть спільні цікаві заняття. Замість того, щоб силоміць відбирати гаджет, придумайте, чим його замінити. Забираючи у дитини гаджет, ви забираєте задоволення, тому заміна має бути альтернативною. У кожної дитини проявляється своя особлива унікальна риса, яка проявиться у творчості чи будь-якій іншій діяльності: фотографія, робототехніка, вирощування квітів, плавання. Це заняття принесе дитині задоволення та значно підвищить її самооцінку.

4. Плануйте спільні розваги всією родиною. Знайдіть у своєму житті час для спільних прогулянок і походів. Це можуть бути як прогулянки в парк, спільні заняття спортом, походи в кіно чи на виставку, так і спільні поїздки та походи. Надайте дитині право висловити свою пропозицію та взяти участь у виборі розважального заходу.

5. І найголовніше – це особистий приклад. Як ми можемо допомогти своїй дитині, якщо самі не випускаємо з рук смартфони та вечори проводимо перед комп’ютерами? Не можна вимагати від дитини того, чого не робиш сам.

Звичайно, кожна дитина унікальна і до кожної потрібен свій підхід, але батькам дуже важливо навчитися слухати, чути та розуміти свою дитину в будь-якому віці.