Що робити, коли вчинки дітей виводять із себе

«Що робити, коли вчинки дітей виводять з себе» - одне з найпопулярніших запитань у моїй практиці. Ейфорія від поповнення в родині маленьким шматочком щастя минає, і настають справжні будні. І начебто здається, що почуття любові та турботи до дитини ніколи не закінчиться і не буде місця зривам та роздратуванню. Адже ніхто заздалегідь не каже, що батьківство - це «килимок для медитації». Навіть найулюбленіші члени сім’ї можуть викликати роздратування, образу, агресію. І, звісно, почуття провини за зрив не змушує себе чекати. Як же справлятися з такими ситуаціями? Давайте розбиратися.

Діти - відображення своїх батьків

Можливо, ви помічали, що сьогодні той самий вчинок анітрохи не турбує, а завтра виводить з себе? Батьківство - це чудовий час для самопізнання та саморозвитку. Виховання насамперед варто починати з себе. Будь-яке роздратування діє як лакмусовий папірець, показуючи нам, що в нашому внутрішньому світі щось не так.

Діти - це відображення нашого внутрішнього «я». Але іноді людина приховує його від оточення і навіть від самого себе. Боїться зізнатися собі у своїх почуттях. Усвідомити, що чогось не вистачає. І, можливо, якісь базові потреби залишаються незадоволеними.

«Усе найкраще - дітям!» - ворог дітей

Хтось може не погодитися, і це ваше право. Дозвольте нагадати про правила безпеки в літаку. Одягніть маску собі, а потім допоможіть одягнути маску дитині. Дитина потребує любові, турботи, уваги та багато чого іншого. Але для цього потрібні батьки, які мають внутрішні ресурси, здоров’я та фізичну енергію. Задовольнивши свої потреби, батькам легше виховувати та піклуватися про своїх дітей.

Причина роздратування не в зовнішніх факторах. Дитина не винна в тому, що викликає негативні емоції у своїх батьків. Вона лише вчиться жити! Недостатньо просто силою волі прийняти цей факт і перестати дратуватися. Емоції та почуття супроводжують людину протягом усього життя. Але придушуючи емоції, ми лише шкодимо собі та своєму здоров’ю.

У найнапруженіший момент постарайтеся глибоко вдихнути й не зриватися на дитину. Але ні в якому разі не тримайте біль у собі, висловлюйте його якомога швидше! Висловіть свій біль наодинці з собою. Скажіть: «Я відчула біль, коли…» Випустіть емоцію назовні. Зробіть це «екологічно» для оточуючих. Проживіть цю емоцію настільки глибоко, наскільки це можливо, і відпустіть її. Якщо все-таки емоції виплеснулися на дитину, не картайте себе, адже ви жива людина! Попросіть вибачення у дитини. Так дитина розуміє, що батьки не ідеальні, і помилятися - це нормально. Але найголовніше те, що батьки люблять її!

Незалежно від того, як склалася ситуація, обов’язково з’ясуйте глибинну причину болю та подразнення.

Заповніть пропущену частину пазла

Пропоную вам скористатися простою, але дуже ефективною практикою. Вона допоможе вам зрозуміти причину роздратування. Для початку виділіть час і забезпечте собі спокійну та тиху обстановку. Спробуйте розслабитися. Детально згадайте ситуацію, яка вас зачепила. Бажано зробити це письмово.

Доповніть речення: «Мене зачепило те, що…»

Потім продовжуйте: «Мене зачепило те, що… Тому що…»

Продовжуйте, доки не знайдете свій страх або незадоволену потребу. Саме це й стало причиною роздратування.

Наприклад: Мене зачепило те, що дитина почала пустувати в супермаркеті. Адже оточуючі подумають, що я погано виховую свою дитину.

У цьому випадку причиною може бути невпевненість у собі, залежність від думки оточуючих, «синдром самозванця» щодо батьківства, а може, треба заглибитися ще далі.

Один із найпоширеніших страхів - страх відторгнення. І тут доречно згадати про можливу відсутність любові до себе. Любов до себе - одна з основних потреб людини.

Також причиною роздратування може бути банальний брак фізичних сил. Не лише вагітній та годуючій мамі потрібен відпочинок, свіже повітря, повноцінний сон, здорова їжа та помірна фізична активність. Це потреби кожної людини. Намагайтеся не доводити ситуацію до критичної межі. Зробіть задоволення базових потреб пріоритетом у вашій системі цінностей.

З’ясувавши справжню причину роздратування, Ви можете написати мені й отримати рекомендації щодо подальших дій або звернутися до будь-якого іншого психолога. Або самостійно проаналізувати причину роздратування. Часто, розібравшись із глибинними причинами, зміни відбуваються в багатьох сферах життя.

Досить хороший батько

У психології існує поняття «досить хороша мама». Мама, яка робить усе можливе, щоб задовольнити потреби дитини. Залишає собі право на помилку, визнає її та рухається далі. Дитині потрібні живі, здорові та щасливі батьки, які дозволяють усім емоціям бути! А не роботи, що діють за інструкцією. Які б емоції не прийшли у Ваше життя, не дозволяйте почуттю провини опанувати Вас! І пам’ятайте, саме Ви - найкращі батьки для Вашої дитини!

Бережіть себе та свій внутрішній світ. І ваші діти скажуть вам «дякую»!