Етапи психологічного розвитку дитини та кризи

Діти, очевидно, багато в чому відрізняються від дорослих, але вони - така сама особистість, хоч і маленька. Тому потрібно враховувати інтереси та потреби дітей, а також знати етапи їхнього психологічного розвитку. Все це відіграє важливу роль у вихованні та подальшому формуванні гарних взаємин між дитиною та батьками. Існує безліч різноманітних класифікацій, теорій, методів виховання та етапів психологічного розвитку дитини. Але, насамперед, хочу зауважити, що діти - це наше дзеркало, і вони дуже швидко переймають нашу модель поведінки. Про це важливо пам’ятати під час виховання й не поводитися так, як би ви не хотіли, щоб поводилася ваша дитина!

Дитина росте дуже швидко: змінюється її настрій, поведінка, трапляються кризи, але цього не варто боятися. Батькам просто потрібно знати та враховувати особливості кожного віку своєї дитини.

Раннє дитинство

Раннє дитинство (1–3 роки) - період життя дитини, який характеризується дуже інтенсивним ростом (цікавий факт: у перший рік життя зріст збільшується в середньому в 1,5 раза, а вага - у 2 рази). У зв’язку з тим, що дитина починає інтенсивно рухатися, у неї з’являється багато можливостей для пізнання навколишнього світу. На цьому етапі важливо задовольняти потребу дитини в нових враженнях.

Ближче до року основною потребою дитини є «спілкування» з дорослим. Тут важливу роль може відіграти діяльність, яка стала цікавою та важливою для дитини. На це також варто звернути особливу увагу, оскільки в майбутньому це може позначитися на формуванні особистості.

У віці 3 років настає перша криза, тому не варто втрачати пильну увагу до дитини. Складними процесами для особистості, що формується, на цьому етапі будуть: порівняння себе з іншими та відокремлення себе від інших.

Рекомендації

У цей період важливо задовольняти потреби дитини у самоствердженні, захисті, самостійності, любові та творчості.

Дошкільний період

Після того, як дитина пережила першу кризу, настає дуже важливий період дорослішання - дитинство або дошкільний вік (3–7 років). У цей час дорослий є найвищим авторитетом.

Тут важливо налагоджувати «ділові» стосунки, коли будь-які зауваження не сприйматимуться дитиною з агресією та примхами. Якщо такі стосунки не сформуються до 6–7-річного віку, дитина буде психологічно не готова до навчання в школі.

Рекомендації

У цьому допоможе правильне спілкування в родині, де радіють досягненням дитини, приймають її та люблять, помічають усі її успіхи, навіть найменші.

Підлітковий вік

Отже, коли ви пережили першу кризу, варто пам’ятати, що вона не буде єдиною. Тому перейдемо до наступної - кризи 7 років. Це час народження соціального «Я». Ця криза не обов’язково настає у 7 років, вона може тривати у віці від 6 до 8 років. Дитина опиняється на етапі нового вікового періоду. Вона приміряє на себе суспільну роль — роль школяра. На цьому етапі батькам важливо зберігати емоційний контакт із дитиною, підтримувати її, заохочувати досягнення та не сварити.

Дуже цікавий період у вихованні дітей настає у віці 7–13 років, коли дитина перетворюється на підлітка. Але не варто впадати у відчай - у вас усе вийде. Головне - знати особливості цього віку. На цьому етапі дитина починає формувати й відстоювати свою точку зору, формується абстрактне мислення. Дитина більше спілкується з однолітками, ніж із батьками, і останні перестають бути авторитетом. Вік 7–13 років пов’язаний із значними змінами маси тіла, причому як у бік збільшення, так і у бік втрати ваги. Починається етап статевого дозрівання. Різко змінюється рівень гормонів, дитина стає емоційною, агресивною або може «закритися в собі».

Рекомендації

У цей період дуже важливо звертати увагу на проблеми дитини, навіть якщо вони здаються вам несерйозними. Але водночас не варто надто повчати або «заглиблюватися в душу». Важливо давати дитині можливість самостійно приймати рішення, стежити за режимом харчування та сну.

І найголовніше - не переставати виявляти любов до дитини на будь-якому етапі її розвитку.