Наближається перше вересня — час, коли в житті багатьох малюків та їхніх батьків настає відповідальний і хвилюючий період — перший раз у першому класі. Але сьогодні ми поговоримо не про початкову підготовку дитини до навчального процесу (вміння читати й писати) і не про приємні турботи, пов’язані з купівлею шкільного приладдя та нового одягу.
Давайте розберемося:
Для кожної дитини дуже важливо, наскільки психологічно адаптованою вона розпочне заняття. Від цього залежать як її майбутні успіхи в навчанні, так і її стосунки з однолітками та вчителями. Від того, наскільки малюк буде психологічно підготовлений, залежатиме те, як він справлятиметься з труднощами та проблемами, що неминуче виникають у шкільному житті.
Мотиваційна складова
Чому одні діти з нетерпінням чекають на початок навчання в школі, а інші панічно бояться цього? Це залежить від того, що батьки, старші діти та оточуючі говорять про цей навчальний заклад. Нерідко старші вселяють малюкові думки, що в школі його зустрінуть суворі вчителі, ставитимуть погані оцінки, за які його почнуть карати батьки.
Самі батьки теж іноді лякають дитину розмовами про ті обмеження, які школа введе в її життя. Тим, що через домашні завдання у школяра не вистачатиме часу на ігри, перегляд мультфільмів і що тепер йому багато чого доведеться робити самому. У підсумку у дитини складається враження, що школа — це страшне місце, де на неї чекають обмеження, покарання і не залишиться місця для радості та задоволень.
Завдання батьків розвіяти ці міфи та налаштувати малюка на успіх. Говоріть дитині про школу не з точки зору “повинен”, а з точки зору можливостей, що відкриваються перед нею. Розкажіть про те, які перспективи відкриються під час вивчення різних шкільних дисциплін і які розваги, змагання, поїздки чекають на дитину разом із новими друзями. Створіть у дитини враження, що завдяки школі вона зможе реалізувати свої інтереси та застосувати всі свої здібності.
Емоційно-вольова складова
Дуже часто можна почути скарги батьків на те, що дитина, яка до школи займалася з великим захопленням (у центрах раннього розвитку, індивідуально), не показує блискучих результатів і не виявляє інтересу до навчання в школі. Справа в тому, що уроки для дошкільнят – це ігровий процес, який базується на тому, щоб зацікавити, розважити та навчити малюка. Заняття в школі – це безпосередньо система навчання. Уроки в школі не завжди цікаві для дитини, можуть викликати втому і навіть роздратування. Тому дуже важливо навчити малюка робити не тільки те, що він хоче, але й те, що треба. Обов’язково розвивайте у дитини такі якості, як посидючість, терпіння та витримка.
У цьому допоможуть настільні стратегічні ігри: саме в процесі такої гри малюк вчиться чекати свого ходу, вибудовувати свою лінію поведінки в грі й при цьому враховувати зміну обставин. Також для комфортної адаптації необхідно, щоб дитина звикла до зміни діяльності. Спокійну роботу за столом слід чергувати з рухомими іграми через певні проміжки часу. Так дитині буде легше стримати бажання встати під час заняття, і вона зможе дочекатися перерви, щоб трохи порухатися.
Дуже важливо звертати увагу на емоційний стан дитини, особливо в перші місяці. Прислухайтеся до того, що малюк говорить про вчителя, про дітей у класі, наскільки йому комфортно в цьому колективі, наскільки взагалі йому цікавий процес навчання. Батькам дуже важливо розуміти, що процес навчання дитини буде проходити добре лише тоді, коли дитина цікавиться ним і отримує від цього задоволення. Якщо першокласник повертається зі школи втомленим, необхідно зменшити навантаження, тимчасово скасувати додаткові заняття, гуртки та секції. Своєчасний розвиток дитини набагато важливіший за передчасний.

Особистісно-соціальна складова
Батькам до моменту вступу дитини до школи обов’язково слід навчити малюка спілкуванню та взаємодії як з однолітками, так і з дорослими. Нерідко батьки дошкільнят намагаються спілкуватися із зовнішнім світом замість них. Особливо це стосується дітей, які не відвідували дошкільні та розвивальні заклади. Такі малюки зазвичай бояться скупчення людей, важко вступають у контакт з іншими дітьми та малознайомими дорослими. Тому їм важко даються шкільні завдання, які вимагають роботи в колективі, ухвалення спільних рішень та врегулювання конфліктних ситуацій.
Щоб дитина не відчувала додаткового стресу під час вступу до школи, вона повинна мати достатній досвід спілкування з іншими людьми. Необхідно відвідувати з малюком різні громадські місця (театр, кіно, цирк, стадіон) і давати йому можливість самому (під наглядом батьків) налагоджувати контакти з навколишнім світом.
Інтелектуальна складова
Існує хибна думка, що для підготовки дитини до школи достатньо навчити її читати й писати. Готовність дошкільника до інтелектуальної праці полягає в його вмінні думати, аналізувати та робити правильні висновки. Дуже важливо навчити дитину сприймати й обробляти інформацію, порівнювати й узагальнювати.
Аналітичне мислення розвивається у малюків з дитинства. До трьох років увага, пам’ять і мислення малюка ще мають мимовільний характер. До п’яти років дитина вже цілком здатна робити власні висновки. Якщо батьки не придушували інтерес дитини до пізнання навколишнього світу й допомагали шукати відповіді на її нескінченні запитання (Чому? Як? А що, якщо?), то до моменту вступу до школи малюк навчиться аналізувати й знаходити причинно-наслідкові зв’язки. Граючи з малюком у розвивальні ігри, пам’ятайте:
Батькам слід навчити дитину алгоритму, який допоможе розвивати її аналітичне мислення: усвідомлювати проблему, шукати рішення та застосовувати висновки на практиці.
Психологічна підготовка до школи — це все дошкільне життя малюка. Але навіть незадовго до школи батьки можуть підготувати дитину та допомогти їй спокійно, радісно й упевнено увійти в новий світ.