Чому діти у родині сваряться і що робити батькам

Мало хто з нас може сказати, що дитинство, проведене з сестрою чи братом, минуло без конфліктів. Не секрет, що всіх батьків засмучує, коли їхні діти сваряться. Хоча конфлікти між братами та сестрами в дитячому віці - це абсолютно нормальна ситуація. Чим менша різниця у віці між дітьми, чим ближчі їхні інтереси, тим гострішими й яскравішими можуть бути сутички. Як правило, дорослішаючи, брати й сестри знаходять шляхи до примирення і стають найкращими друзями та опорою одне для одного на довгі роки. Але іноді неправильна реакція та вчинки батьків призводять до того, що, вже ставши дорослими людьми, вони продовжують ворогувати одне з одним. Злість, образи та конкуренція можуть залишитися з ними на все життя.

Які ж основні причини конфліктів між дітьми в родині

1. Захист своїх інтересів, іграшок та речей. Якщо це діти молодшого віку, то найчастіше старша дитина буде припиняти спроби молодшої заволодіти її іграшками чи речами. У міру дорослішання змінюються потреби та особистісні особливості малюка. У старшому віці конфлікт може спалахнути через улюблену книгу, футболку або комп’ютерну гру. Якщо в родині ростуть дівчатка, то щоразу косметика чи сумочка, взяті без дозволу, стануть предметом сварки.
2. Боротьба за батьківську увагу. У спробі заповнити брак турботи та любові з боку батьків, дитина цілком свідомо починає влаштовувати скандали та бійки зі своїм братом чи сестрою. Таким чином вона намагається привернути, переключити увагу на себе.
3. Боротьба за авторитет. Старша дитина, як правило, намагається керувати молодшими та маніпулювати ними. Завдяки своєму віку, а особливо за відсутності старших, вона може всіляко демонструвати малюкові свою перевагу та чинити тиск. У такій ситуації молодша дитина спробує дати відсіч або ж влаштує істерику й поскаржиться батькам.
4. Боротьба за справедливість. У дітей, особливо у підлітків, на тлі розвитку індивідуальності та незалежності загострюється почуття справедливості. Дитина може відчувати себе ущемленою у своїх правах через обов’язки, пов’язані з молодшими, або через те, що її покарали лише тому, що вона старша. Змушена відмовлятися від своїх інтересів на користь турботи про малюка, старша дитина починає зганяти свою образу на молодшу.

Усі ці ситуації, так чи інакше, виникають практично в кожній родині. При цьому батьки можуть погіршити ситуацію, якщо:

• Віддають одній з дітей іграшки чи речі іншої, вважаючи, що вони тій уже не потрібні, і не запитавши її дозволу.
• Порівнюють дітей між собою, віддаючи перевагу одній із них і ставлячи її за приклад.
• У конфлікті стають на бік однієї дитини та покладають провину й покарання на іншу.
• Змушують одну дитину відмовлятися від своїх інтересів на користь іншої.
• Повністю ігнорують конфлікти між дітьми.

Як же виховувати дітей так, щоб вони дружили, а не ворогували

1. Запобігайте конфліктним ситуаціям. Виділіть особистий простір, власні іграшки та речі. Якщо якась річ стала предметом бажання обох дітей - купіть її обом або не купуйте нікому. Встановіть графіки користування речами загального користування, які викликають конфлікти.
2. Враховуйте інтереси кожного. Якщо одна дитина захоплюється активними іграми на свіжому повітрі, а друга любить інтелектуальні ігри в тиші, треба чергувати розваги та ігри так, щоб вистачило часу на кожного. Кожна дитина має відчувати, що до неї ставляться з увагою та повагою.
3. Розвивайте в дитині особистість. Підкреслюйте її достоїнства, хваліть за досягнення і, головне, не порівнюйте. Не давайте дитині приводу доводити свою унікальність, влаштовуючи конфлікт.
4. Вчіть дітей домовлятися та співпрацювати. Покажіть їм, що командна робота може принести набагато більше користі, ніж самостійна. Знаходьте для них спільні заняття, спільні захоплення. Хваліть за успішно виконані в команді домашні обов’язки та взаємодопомогу.
5. Показуйте на особистому прикладі, що всі конфлікти можна вирішити мирним шляхом. У сім’ї, де батьки сваряться і не стримують негативних емоцій, діти поводитимуться так само. Навчайте дітей не тільки спокійно висловлювати свої претензії одне до одного, а й вислуховувати їх.

Зазвичай дитячі конфлікти розгораються на очах у батьків (адже їхня мета - привернути увагу). Можна постаратися не втручатися і таким чином дати дітям можливість самостійно домовитися або почекати, коли без участі третьої особи конфлікт просто зійде нанівець. Але в цьому випадку існує небезпека того, що, не врегулювавши конфлікт, діти можуть ще більше озлобитися одне на одного, і сильніша дитина буде пригнічувати слабшу. Також може виникнути небезпека для фізичного здоров’я дітей, якщо конфлікт зайде занадто далеко.

Якщо батьки вирішили втрутитися й врегулювати конфлікт, то:

1. Позбавте дітей предмета сварки - заберіть іграшку, відведіть від комп’ютера.
2. Якщо ситуація дуже емоційно напружена, тимчасово розведіть дітей у різні боки й дайте їм можливість охолонути.
3. Усі разом обговоріть ситуацію. Нехай кожна дитина висловить свою думку щодо причини конфлікту та свої претензії. Завдання батьків неупереджено стежити, щоб обговорення відбувалося в спокійній обстановці й не спричинило нового конфлікту.
4. Коли проблема виявлена й емоції вщухли, нехай кожен учасник конфлікту запропонує своє рішення проблеми. Разом оберіть той варіант, який влаштує всіх.
5. Зробіть спільний висновок і похваліть дітей за успішно вирішену проблему.
6. Якщо рішення довго не знаходять, переведіть дітей на гру. Відверніть їхню увагу від проблеми й через деякий час поверніться до обговорення.

Конфлікти між дітьми в родині, сварки, образи та примирення - усе це їхня школа спілкування та стосунків. У конфлікті дитина вчиться сперечатися, відстоювати свою думку, домовлятися, йти на компроміс. Все це допоможе їй у майбутньому в спілкуванні з однолітками та в подоланні стресових ситуацій. Допомагаючи своїм дітям знайти правильне рішення в конфліктній ситуації, ви закладаєте основу взаємин ваших дітей на все подальше життя.