Розвиток самостійності у дітей дошкільного віку

Дитинство — це чудовий, особливий час!

Час, коли ти досліджуєш і пізнаєш новий світ, знайомишся з незвіданим. Дні дитинства наповнені яскравим світлом, щасливими сонячними променями та яскравими посмішками оточуючих.

Подарувати щасливе дитинство можуть лише люблячі батьки

Діти ростуть, і ось одного чудового дня ми вперше стикаємося з категоричним протестом дитини: «Я сам!» Такий протест означає, що ваш малюк виявляє прагнення до самостійності, а у дітей це виявляється насамперед у самообслуговуванні.

Що ж таке самостійність? Чи важлива вона для дитини дошкільного віку? Але про все по черзі.

Самостійність — дуже важлива риса, яка спонукає людину до досягнення цілей, і надзвичайно важливо розвивати це прагнення у дітей з раннього віку. Але не варто забувати, що самостійність — це не вміння дбати про себе, а ще й риса особистості, вміння приймати рішення, відповідати за свої вчинки, адекватно сприймати критику, вміння оцінювати свої вчинки. Тобто важлива риса у формуванні особистості.

Стиль виховання дітей у кожної сім’ї свій, і часто можна спостерігати досить протилежні методи виховання — у деяких сім’ях батьки настільки люблять своїх дітей, що ця любов має задушливий характер: дітям не дозволяють самостійно приймати рішення, не дають можливості робити що-небудь самостійно, в інших же — навпаки, пускають все на самоплив і вважають, що дитина вже у віці двох-трьох років повинна самостійно дбати про себе та брати активну участь у домашніх справах. Безумовно, це впливає на формування характеру та становлення життя дитини.

Як знайти золоту середину між гіперопікою та «хибною демократією»?

Радимо Вам ознайомитися з ефективними порадами щодо розвитку самостійності у дітей:

Хваліть дитину! Завжди й усюди!

Похвала — це один із найкращих способів мотивувати малюка.

Сам прибрав тарілку після сніданку? Молодець!

Допомогла застелити ліжко? Молодець!

Однак варто зауважити, що похвала має ґрунтуватися виключно на фактах, і важливо не перебільшувати заслуги малюка, щоб він у майбутньому міг адекватно оцінювати свої вчинки.

Заохочуйте будь-яку активність вашого малюка та визнавайте його право на помилку.

Хоче допомогти вам розкачати тісто? Або взяти участь у прибиранні? Не біда, що після цього вам доведеться переробляти все за малюком. З кожним разом у нього це виходитиме дедалі краще.

Наберіться терпіння. Воно вам знадобиться.

Адже набагато простіше й швидше одягнути дитину самому, ніж дозволити їй зробити це самостійно методом проб і помилок.

Залучайте малюка до виконання домашніх обов’язків.

Наприклад, таку буденну справу, як випікання пирогів, можна перетворити на захопливу гру та спільними зусиллями приготувати пиріжки для бабусі Червоної Шапочки. Не сумнівайтеся, така справа припаде до душі вашому малюку, і він, безперечно, захоче повторити це. Проявіть фантазію!

А прибирання квартири можна перетворити на естафету або веселі змагання. Наприклад: «Хто сьогодні швидше прибере у своїй кімнаті? На старт, увага, марш!». Переможець отримує сюрприз (неважливо, що це буде — цукерка, наклейка чи..., важливо задати темп гри та мотивувати вашу дитину).

Дайте можливість вашій дитині рости й розвиватися.

Довіряйте йому, але самі обов’язково будьте поруч, щоб уберегти його від можливих небезпек. Поступово малюк звикне до того, що вміє робити щось самостійно і що в нього, як і в батьків, є певні обов’язки.

Будьте для дитини прикладом!

Часто буває так, що малюк може не звернути уваги на інформацію, яку Ви йому надаєте, але він чітко бачить Ваші дії й вміло їх копіює, наслідуючи Вас. І пам’ятайте: якщо Ви вимагаєте від дитини чогось, то й самі повинні чітко дотримуватися цієї вимоги.

Любіть своїх малюків, намагайтеся бути відповідальними батьками — якщо ваша дитина прагне до самостійності, то намагайтеся підтримувати її в цьому пориві, давайте їй поради, напутні слова та доступну інформацію, і тоді перші дитячі кроки до самостійності (дорослого життя) стануть радістю і для мами, і для малюка.

Будьте спокійні та терплячі!

Пам’ятайте, що ваші емоції та настрій передаються малюку, тому у спокійних і врівноважених батьків завжди щасливі діти.

Ми впевнені, що у вас все вийде!