Стрес у дітей: причини, симптоми та допомога батьків

Життя в сучасному світі нерозривно пов’язане зі стресами. Стрес - це неспецифічна реакція організму на зовнішній подразник або ситуацію. Він може бути позитивним (еустрес) або негативним (дистрес).

Так само, як і дорослі, діти з раннього дитинства схильні до різного роду стресів. Але навіть позитивний стрес (багато нових яскравих вражень та емоцій) може впливати на поведінку та здоров’я дитини.

Перше, про що слід знати батькам - це те, що на одну й ту саму ситуацію діти з різним рівнем сприйняття реагують по-різному. Це залежить від типу нервової системи та віку дитини. Давайте розглянемо причини виникнення дитячого стресу та симптоми, за якими батьки зможуть розпізнати цей стан.

Основні причини, характерні для дітей будь-якого віку

• Стресовий стан батьків. Реакція дітей з раннього дитинства орієнтована на батьків. Від того, як батьки реагують на ту чи іншу ситуацію, залежить і реакція дитини. Стан тривоги в родині позбавляє дитину почуття безпеки та викликає стрес.
• Розлучення батьків. Для дитини будь-якого віку розлучення батьків - це психологічна травма. Діти часто беруть на себе відповідальність за стосунки дорослих, що викликає у них почуття провини. Багато хто відчуває себе покинутим і зрадженим. Навіть у разі цивілізованого та спокійного розлучення дорослих ймовірність розвитку у дитини психологічних проблем і стресу є досить великою.

• Народження нового члена сім'ї. Новонароджений малюк, вимагаючи до себе постійної уваги, відволікає увагу батьків від старшої дитини. Яка в більшості випадків відчуває страх, що її вже не так люблять і що вона нікому не потрібна. Ревнощі, які діти відчувають до новонароджених, можуть стати причиною стресової ситуації.
• Переїзд і розставання з близькими людьми. Ця причина стресу по-різному проявляється у малюків і школярів. Якщо перші можуть особливо гостро реагувати на зміну обстановки та розставання з близькими (бабусями, дідусями), то старшим дітям доводиться переживати розлуку з друзями, звикати до нової школи та колективу.

Крім того, джерелом стресу у дітей дошкільного віку можуть стати: прорізування зубів, розлука з матір’ю, відвідування ясел або дитячого садка, зустрічі з незнайомими та малознайомими людьми.

Стрес у школярів

У дітей шкільного віку, звісно, причин для стресу більше. Школа кардинально змінює спосіб життя, до якого дитина вже встигла звикнути. Школяр, а особливо підліток, більш усвідомлено й критично аналізує себе та те, що відбувається навколо. Причинами стресу в цьому віці можуть стати:

• Брак довіри в родині, відсутність взаєморозуміння та підтримки. Надмірні заборони з боку батьків.
• «Синдром відмінника». Страх отримати погану оцінку, припуститися помилки, не впоратися із завданням.
• Сильні емоційні та фізичні навантаження (особливо під час підготовки та складання іспитів). Надто щільний графік. Тиск з боку вчителів та однолітків.

Ознаки стресового стану дитини

У малюка дошкільного віку це можуть бути:

• порушення сну,
• проблеми з апетитом,
• підвищена вимогливість
• часті істерики,
• повернення до дитячих звичок (смоктання пальця, нічний діурез),
• підвищена тривожність
• безпричинні страхи.

У школярів частіше спостерігається:

• агресивна та зухвала поведінка, напади якої можуть чергуватися з апатією, замкнутістю та відмовою від їжі,
• погіршується успішність, можуть з’явитися вади мовлення та нервовий тик, різкі зміни настрою та проблеми зі сном.
• Стрес у дітей та підлітків - це, звісно, серйозна проблема, але перш ніж водити дитину по лікарях, батьки можуть самі спробувати їй допомогти.

Як допомогти дитині впоратися зі стресом

Перше, що потрібно зробити батькам - це з’ясувати причину стресу. Поговоріть з дитиною, заспокойте її та обговоріть з нею всі її проблеми, усе, що її турбує. Намагайтеся зрозуміти дитину, а не критикувати її.

Розуміння з боку батьків - це дуже важливий фактор, який впливає на стан дитини та допоможе їй подолати стрес. Спробуйте разом усунути причину стресу та знайти рішення проблеми, яка його спричинила.

Залежно від причини стресу, для відновлення емоційного та фізичного здоров’я дитини також можуть допомогти:

• відновлення режиму дня та правильне й повноцінне харчування;
• помірні фізичні навантаження та розслаблюючі вправи;
• спільні заняття, розваги та прогулянки.

Батькам слід набратися терпіння і не тиснути на дитину. Але якщо всі спроби подолати проблему не дають належного ефекту, а дитина стає ще більш пригніченою і її стан погіршується, слід звернутися до фахівця.

Але головне, про що слід пам’ятати батькам - це те, що вони самі мають навчитися тримати свої емоції під контролем і вміти адекватно справлятися зі своїм стресом.